Forest goat title
Статті
29.10.2019
Альпы – Подлесное: «Лісова коза»

То, к чему призывают, о чем так много и безуспешно говорят на всех уровнях, а именно: вложение инвестиций в отечественный бизнес, создание новых рабочих мест, высокотехнологичное производство и качественный продукт, – реализовано в селе Подлесное Александровского района. Реализовано без шумихи, помпы, разрезания красной ленточки. Загорелись идеей и сделали. На выходе – уникальный продукт высоких вкусовых качеств. Речь идет о племенном фермерском хозяйстве, а также фермерской сыроварне «Лісова коза».

Попасть на ферму человеку со стороны не так просто, и это тоже подтверждает серьезность и ответственность бизнеса.

Ферма функционирует в состоянии повышенной биологической защиты, – объясняет Александр Романов, директор по маркетингу ООО «Лісова коза». – Наше предприятие – официальный племенной репродуктор, и на нас накладываются определенные обязательства в плане чистоты содержания и безупречного здоровья животных.

В идеальной чистоте содержатся козы породы «альпийская». «Лесной» она стала по «географической» причине – месту расположения фермы в селе Подлесное. Директор предприятия «Лісова коза» Сергей Грыгир – уроженец этого села, и именно он, узнав, что продается почти разрушенная бывшая свиноферма, решил, что на этом месте можно содержать коз и варить сыр из козьего молока. В 2016 году на остатках животноводческой инфраструктуры начала создаваться современная ферма по содержанию коз. И уже в январе 2017 года в Подлесное из Франции приехали первые 300 козочек и 12 племенных козликов. Это был старт уникального бизнеса.

В чем его уникальность? Во-первых, в породе коз. Альпийские во всем мире известны тем, что их молоко не имеет специфического козьего вкуса и запаха. Естественно, при правильном уходе и кормах. Молоко очень сбалансированное по содержанию белка, жира и других составляющих. Во-вторых, их молоко идеально подходит для производства сыра.

Козы здесь не пасутся. То есть у них нет пастбища. Козы, содержащиеся на глубокой подстилке, употребляют в пищу то, что им завозят: сено, зерно. Они находятся в стойле, внутри помещения, на прогулки выходят в специальные загоны. Это оправдано, так как выпусти козу на «свободу», дай ей поесть все, что растет вокруг, качество молока и сыра может ухудшиться.

Сейчас в стаде более полутысячи коз. На ферме работают семнадцать человек. Все местные, из Подлесного. Управляющий фермой Анатолий Русаченко был специально приглашен из Одесской области, где и до этого занимался козоводством. Коллеги отмечают его трудолюбие и любовь к животным. Все, кто с ним работает, «заражены» его энтузиазмом. Любовь к животным управляющего подтверждает то, как он отзывается о козах: «добрые, веселые, общительные, компанейские»…

Условия труда работников фермы – образец того, как надо относиться к своему делу и своему персоналу. Спецодежда, душ, стиральная машина, плита, электрочайник, микроволновая печь. Уже на проходной приходящие на смену работники делятся на два потока: одни идут к козам, другие – в сыроварню, или комплекс переработки молока, перед чем проходят специальную санобработку.

Кстати, сыр, производимый здесь, неправильно называть крафтовым. Крафт – это ремесленное производство, даже кустарное, а здесь – мини-завод. И о сыре хочется поговорить подробнее.

Экспериментальное производство заработало тут еще в 17-м году. По сути, это была кухня, где технолог Алла Русаченко, прошедшая обучение за рубежом, варила первый сыр. Это была отработка рецептуры, подбор правильной температуры, нужных ингредиентов. Комплекс же, сейчас перерабатывающий тонну молока в смену, начал работать только в июле этого года. Это произошло всего несколько месяцев назад, но уже сейчас у сыра «Лісова коза» большое количество почитателей и ценителей.

Сыроварня производит несколько видов сыра. Это полутвердый, типа «гауда». Его нежный вкус по достоинству оценили любители этого продукта. Еще мягкий сыр типа «шевр», сваренный по традиционной французской технологии и сохраненной рецептуре. Он делается или чистым, или покрытым «шубкой» из прованских трав и других специй. Все они – органические, натуральные. Есть традиционная брынза, которую здесь назвали «чернолесской». Вообще этот продукт изготавливают, как правило, из овечьего молока, реже – из коровьего, ну, и в других регионах. А у нас появилась своя, по особой рецептуре. Брынза здесь не слишком соленая, а с легким солоноватым привкусом и нежным сливочным послевкусием. И на особом месте – сыр «рикотта». Он производится из сыворотки козьего молока, которая осталась после приготовления сыров другого вида. Рикотта ценится благодаря низкому содержанию жиров и высокому проценту чистого протеина. Его рекомендуют диетологи. Каждый вид сыра нашел своих фанатов.

Это факт, что к козьему молоку и козьему сыру потребители относятся осторожно или даже настороженно. Многие отмечают специфический запах, по которому безошибочно можно определить, что сыр козий. «Лісова коза» уверенно и с успехом опровергает это предубеждение. На ферме считают, что при неправильной рецептуре, отсутствии гигиены и игнорировании определенных правил и сыр из коровьего молока может быть невкусным и дурно пахнуть. Здешний козий сыр ломает все стереотипы. И это подтвердит каждый, кто его попробовал.

Еще рано говорить о спросе рынка на наш продукт, – отмечает Александр Романов. – Нам нужно еще полгода-год, чтобы понять, сколько какого сыра нужно варить, дабы удовлетворить спрос.

Директора по маркетингу можно понять, ведь те, кто не прошел мимо демонстрационного павильона «Лісова коза» на состоявшейся недавно «Покровской ярмарке» (а пройти мимо было невозможно), дегустировали все, что было представлено, удивлялись, восхищались и брали с собой понемногу всего ассортимента.

Ферма из Подлесного в этом году впервые представляла сыры на ярмарке в рамках выставки «АгроЭкспо». В прошлом привозили козочек в павильон животноводства. Ими любовались, заинтересованные люди брали контакты фермы. Больше альпийских коз решили никуда не возить. Кто заинтересован в приобретении и дальнейшем содержании этих красивых животных, дающих сладкое ароматное молоко, приезжают непосредственно на ферму. А привезти сыр и представить его преимущества всегда готовы.

«Лісова коза» постепенно, но уверенно выходит на рынки Киева, Днепра и других областей. Если в Кропивницком можно купить козий сыр из Подлесного по предварительной заявке непосредственно менеджеру предприятия, сделанной через Instagram, то другие регионы нацелены на масштабное сотрудничество. Уже есть желающие покупать козье молоко, мягкие сыры и сырки для питания в детских садах. Оказывается, коровье молоко не воспринимают более пятидесяти процентов маленьких детей. Может, начать с детских садов Кропивницкого, а не других регионов? Специалисты, задумайтесь. Как только на эксперимент решатся все заинтересованные, «Лісова коза» будет способна выпускать пастеризованное молоко.

Поголовье альпийских коз в Подлесном может быть увеличено до трех тысяч – есть такая возможность. Соответственно, объем молока, перерабатываемого в сутки, будет доведен до пяти-восьми тонн. Эту необходимость должен продиктовать рынок.

Можно было бы ограничиться содержанием и размножением коз, получением от них молока, производством и реализацией сыра. Но руководство хозяйства стремится к развитию и стимулирует к этому других. В последние дни октября в Киеве состоялась международная выставка «АгроКомплекс – 2019», в рамках которой был представлен спецпроект «Local to Global: от локальных фермеров к глобальным рынкам». Генеральным бизнес-партнером уникального мероприятия выступило ООО «Лісова коза». Можно гордиться земляками, ведь они уже знают, как представить продукцию, найти новых клиентов, подобрать нужные инструменты для выхода за пределы маленького фермерского хозяйства в селе.

Предприятие планировало открыть специализированный магазин в Кропивницком. Но, предварительно промониторив место его расположения, от этой идеи отказались. Решили, что сначала надо «раскрутить» сыр, за которым впоследствии ценители этого продукта будут ехать в любую точку города и даже за его пределы.

- Мы хотим сделать сырный бутик, – поделился планами Александр Романов. – Это не будет просто продажа, реализация продукта. Там обязательно будет формажье, который поможет с выбором, подскажет, какой сорт с чем лучше сочетается. И будет дегустация. Мы намерены популяризировать культуру употребления сыра.

Поделился планами и директор Сергей Грыгир. В Подлесном планируется устроить прогулочные туры на ферму. Там будут специальные загоны, изолированные от производства, куда можно будет зайти с детьми, покормить маленьких козочек из бутылочек с сосочками. В специальной зоне будет кафе, где предложат сыр и все о нем расскажут. А еще там, под Черным лесом, очень красиво…

Читати повністю
29.10.2019
Як малому агробізнесу стати глобальним брендом: майстер-клас від фермерського господарства «Лісова коза»

Цього року в рамках виставки AgroComplex 2019 наша команда запускає нову бізнес-платформу LOCAL to GLOBAL – спеціалізований майданчик для виробників фермерської та крафтової продукції. Чому визріла актуальність даного заходу?

Останнім часом вітчизняна фермерська продукція набуває шаленої популярності як в Україні, так і за її межами. Поряд із цим малі та середні виробники якісних та смачних продуктів залишаються на рівні локального бізнесу і масштабування якось губиться серед операційних завдань. А в цей час ринок вже зачекався на їхню ексклюзивну продукцію!

В чому ж причина того, що не всім виробникам вдається перейти межу від «локальних» до «глобальних»? Здається нам, що причин знайдемо багато і в кожного вони будуть свої.

Тому сьогодні спільно з головним бізнес-партнером проекту ФГ «Лісова коза» ми розповімо як використати силу агромаркетингу для просування фермерської продукції.

Племінне фермерське господарство «Лісова коза» функціонує тільки 3 роки. Але за цей час «Лісова коза» стала відома не тільки в Україні, але за її межами. Сьогодні в господарстві утримується більше 300 голів дійного стада а загальна кількість тварин, включаючи молодняк та цапів-плідників сягнула близько 600 голів. Сьогодні продукцією господарства вже активно цікавляться країни Північної Африки, Близького Сходу та Казахстану.

Поряд із цим, фермерське господарство є яскравим прикладом агробізнесу із замкнутим циклом виробництва та розвиває багатовекторні можливості:

ТОВ «Лісова коза» є офіційним племінним репродуктором та одним із найбільших господарств в Україні, яке спеціалізується на розведенні та продажах молодняка племінних кіз альпійської породи; З червня 2019 року на власному потужному молокопереробному комплексі, господарство запустило виробництво козиних сирів під зареєстрованою торговою маркою «Лісова Козатм», який за своїми смаковими та якісними показниками віднесено до продуктів преміум-сегменту; На базі господарства виробляються концентровані гранульовані корми для кожної окремої вікової та продуктивної групи кіз, що означає абсолютно новий підхід у кормовиробництві для козівництва. Якість кормів підтверджує той факт, що на початку 2019 року господарство вже отримало пропозиції щодо його експорту. «Лісова коза» займається виробництвом та реалізацію цінного органічного добрива – високоякісного компосту для підвищення родючості ґрунту, особливо при застосуванні його в тепличних господарствах та в садівництві. Завдяки застосованій технології переробки, що знищує шкідливі мікроорганізми, шкідників та насіння бур’яну, компост є абсолютно безпечним. Щодо планів та перспектив, то керівництво господарства активно працює над масштабуванням виробничої бази. План подальшого розвитку господарства передбачає двократне його збільшення до кінця 2020 року та доведення кількості поголів’я до 3,5 тисяч голів у 2026 році. Потужність сучасного молокопереробного комплексу, який сьогодні щодня переробляє в сир лише одну тону високоякісного козиного молока, незабаром буде доведено до переробки 8 тон на добу, наряду із суттєвим збільшенням асортименту продукції.

Пане Олександре, повертаючись до проблеми масштабування фермерського виробництва, ви як практик, могли б назвати найбільш поширені стримуючі фактори?

Якщо йдеться про козівництво, то головним чином це відсутність Державної підтримки в цьому секторі тваринництва. Державні програми, що спрямовані на підтримку розвитку практично всіх його напрямків, чомусь наразі оминали нас своєю увагою. Якщо в нашому випадку розвиток господарства відбувається головним чином за рахунок власних інвестицій, то більш дрібні фермери без суттєвого стартового капіталу та участі в таких програмах не в змозі навіть в майбутньому розраховувати на масштабний та успішний бізнес в козівництві. Кожний, хто планує розпочати свою діяльність в цьому напрямку, повинен чітко оцінити свої можливості та плани відносно подальшого розвитку власного господарства, кількості та якості продукції, її конкурентоспроможності, уміння працювати на ринку та ще дуже й дуже багатьох факторів. Без знання всіх чинників, що мають вплив на успішний, або навпаки, розвиток бізнесу, розпочинати його – великий ризик. Отже, я вважаю, що для фермера, який в змозі правильно оцінити ризики та планувати розвиток успішного, прибуткового господарства, головний стримуючий фактор – це відсутність фінансової підтримки. А навіть при її наявності – головним чинником досягнення успіху буде наполеглива і, повірте, дуже й дуже нелегка праця заради отримання високого результату. І якщо фермер не готовий до цього, це стане ще одним і дуже суттєвим стримуючим фактором. Доречі, є й добра новина. Завдяки стрімкому зростанню інтересу до козівництва, що спостерігається останнім часом в Україні, Державні інституції таки звернули увагу на його розвиток. Так, вже на 2020 рік Міністерство аграрної політики і продовольства України підготувало правові документи про включення козівництва в перелік програм Державної підтримки. Завдяки цьому має зрости підтримка фермерів у здійсненні окремих програм виробничої діяльності, виробництва продукції, здешевлення кредитів, будівництві ферм та технологічних споруд, придбання необхідного обладнання, племінних тварин, тощо. Тому маємо надію, що реалізація планів і зусиль Держави на підтримку козівництва, надасть суттєвий поштовх його розвитку.

Що було найскладнішим при виводі на ринок торгової марки «Лісова коза»? Чому прийняли рішення переробляти молоко і реалізовувати готову продукцію?

Якщо виробництво продукції чітко сплановане в часі, готуватися до виходу на ринок треба заздалегідь. Умова маркетингового успіху – добре знання ринку. Це стосується як внутрішнього так і зовнішнього ринків. Вивчення першого надасть розуміння про вподобання українського споживача, а другого, допоможе оцінити експортні можливості продукту. Це дуже клопітка праця маркетолога. І якщо господарство, яке планує вивід на ринок продукції не має власного, краще звернутися за допомогою до фахівців. Ігнорування потреб ринку або дії «навмання» призведуть до нездатності запропонувати йому потрібний продукт за адекватною ціною, в потрібному асортименті та кількості. Добре знання ринку та вміле проекціювання його потреб на власні можливості з високою вірогідністю дасть позитивний результат. Наше господарство не є виключенням. Ще задовго до початку виробництва сирів, ми уважно вивчали потреби ринку, визначили свою нішу і тільки після цього почали створювати технологічний ланцюжок виробництва. Звісно, це зайняло немало часу. Молоко, яке ми отримували до запуску власного виробництва сирів, потрібно було реалізовувати. Частину молока ферма споживала для випоювання новонародженого молодняка, а другу частину нам вдавалося продавати великим молокопереробним підприємствам, що освоїли випуск продукції з козиного молока. Враховуючи логістичні та технологічні витрати таких споживачів, ціна молока не могла бути достатньо високою, щоб зробити це прибутковим бізнесом для нас. Така торгівля відбувалася майже на рівні собівартості отримання молока, отже про прибуток не йшлося. Але з іншого боку, це дозволило нам вивести молоко на ринок та надати можливість споживачеві оцінити його високу якісь. Зараз наше молоко, згідно ДСТУ 7006-2009 оцінюється як козине молоко вищого гатунку. Ані саме молоко, ані продукція, яку ми отримуємо при його переробці, не мають характерного «присмаку і запаху кози», добре знайомого багатьом. Висока якість молока, отриманого від наших кізочок є результатом добрих умов їх утримання та годівлі. Із запуском власного виробництва сирів, ситуація докорінно змінилась. Сьогодні ми самі переробляємо молоко та отримуємо дуже якісний сир – натуральний продукт з високою доданою вартістю. Тепер настав час отримувати прибуток. Доречі, рішення про виробництво сирів було прийняте від самого початку функціонування ферми та відбулося в заплановані строки. Також, це рішення вплинуло на вибір породи кіз, корінне стадо яких ми завезли з Франції. І головне – ми добре знаємо ринок. Це дозволяє нам оцінювати попит та своєчасно реагувати на потреби споживача.

Як освоювали ринок збуту продукції?

Ще задовго до початку основного виробництва, було прийняте рішення про заснування малої експериментальної дільниці, на якій наші технологи, що пройшли навчання за кордоном, змогли наперед оссвоїти на практиці всі технології та тонкощі виготовлення сиру практично любої типології. Продукція, яка вироблялася на цій дільниці, час від часу була представлялася нами на різного роду презентаціях, дегустаціях, виставках та на зустрічах з потенційними оптовими покупцями. Саме так, заздалегідь, нам вдалося познайомити майбутніх клієнтів з нашою продукцією. Саме тоді на нас звернули увагу не тільки вітчизняні рітейлери, а й імпортери з інших держав. Отже зараз, коли нарешті задіяне повномасштабне виробництво, якість та відмінні органолептичні показники нашого сиру, вже знайомі багатьом з них. Це значно прискорило процес виводу продукції на ринок. Сьогодні ми готуємось вивести на ринок продукцію в новій упаковці. Оригінально виконана та яскрава, вона має полегшити впізнаваність наших сирів на полицях супермаркетів. А супроводжуючи POS-матеріали в місцях продажу, нададуть покупцеві достатньо інформації про особливості та корисні властивості козиного сиру. Незабаром в Кропивницькому відкриється перший фірмовий бутік сирів нашої торгової марки. Маємо надію, що його оригінальний і вишуканий інтер’єр в поєднанні з можливістю скуштувати сири перед тим як купити або замовити доставку, спілкування з довідченим сомельє щодо сервірування сирного столу, зроблять його популярним серед мешканців та гостей міста. Можливо в подальшому, ми подумаємо і про розширення географії нашої «фірмової» присутності в інших містах. На замовлення наших потенційних клієнтів з Близького Сходу та Казахстану, зараз ми готуємо сертифікацію нашої продукції до її відповідності Халяльним продуктам. Це ще більше розширить ринок її збуту за рахунок зростання експортного потенціалу.

Чи варто інвестувати в маркетинг малому та середньому агробізнесу? Наприклад: висвітлення роботи в соціальних мережах, галузевих ЗМІ, участь у ярмарках, виставках та інших професійних заходах. І з чого ви б пропонували розпочинати? Що ефективно працює на прикладі «Лісової кози»?

Однозначно – так! І якщо ви дбаєте про успішну ринкову діяльність, все з переліченого вище має значення. Але, перед тим як виходити на ринок або заявити про себе широкому загалу, оцініть свої технологічні можливості та спроможність виготовляти якісний і корисний продукт. І тільки якщо ви будете впевнені, що це вам по силах – дійте! Дійте швидко і впевнено. Включайте всі маркетингові механізми, не забуваючи при цьому, що бути відомим, це дуже велика репутаційна відповідальність. Треба пом’ятати, що ринок не порожній. На ньому завжди існує конкуренція, закони якої не вибачать вам виводу на ринок неякісної, несмачної або неоригінальної продукції. Вас просто «виштовхнуть» з ринку більш успішні продуценти а ваша репутація понесе великих втрат. За таких обставин, знову потрапити на ринок і завоювати довіру споживача майже неможливо.

Історія «Лісової кози» дуже медійна. Це один із елементів вашої стратегії успіху?

Тут немає ніяких секретів або особливих елементів стратегії. Все просто. Ми дуже відкрита компанія та охоче спілкуємося з людьми. Ті, хто знає нас, спілкується або співпрацює з нами, на власні очі бачать якість нашої роботи, високу динаміку розвитку, відвертість, наше прагнення до постійного покращення в усіх сферах діяльності. Саме вони і є лідерами формування нашого іміджу. Медійність – це індикатор зростаючого інтересу людей до нас і нашої продукції. В червні в господарстві відбувся запуск сучасного молокопереробного комплексу. На LOCAL to GLOBAL планується презентація нової лінійки молочної продукції? Що представите відвідувачам та потенційним клієнтам? Спробуємо показати якомога більше. Скоріш за все, це буде лінійка напівтвердих, м’яких та кремових сирів. Нажаль, враховуючи занадто малий час, що минув від запуску в роботу нашого виробничого обладнання, строки визрівання лінійки твердих сирів не дозволять нам представити їх загалу. Але все тільки починається і, якщо наші гості добре оцінять якість представленої нами продукції, наступного разу буде нагода надати їм можливість скуштувати нові продукти.

Нагадуємо, що познайомитись ближче з фермерським господарством та оцінити продукцію ТМ «Лісова коза» можна буде вже зовсім скоро на експозиції LOCAL to GLOBAL в рамках міжнародної виставки ефективних рішень для агробізнесу AgroComplex 2019 з 29 по 31 жовтня у Міжнародному Виставковому Центрі.

Читати повністю
02.05.2019
Олександр Романов: Українські козячі сири мають шанс вийти на міжнародний ринок

Традиційно сирами з козячого молока славляться країни Середземномор'я. Чи має Україна шанси вийти на світовий ринок із своїми козячими сирами? Чому українською молочкою цікавляться казахи? Відповіді на ці питання знайдете у продовженні інтерв’ю на заході «АгроВесна 2019» з Олександром Романовим, директором із маркетингу племінної ферми «Лісова коза».

Kurkul.com: Останні роки в Україні росте попит на козяче молоко та сири. З чим це пов’язано? Які зараз умови на ринку для виробників?

Олександр Романов: Історично так склалося, що козівництву не приділяли належну увагу у радянські часи. Якщо країні потрібне було молоко — починали розробляти програми інтенсифікації та запроваджувати нові технології для молочного скотарства виключно в сегменті ВРХ. Коли йшлося про м’ясо, то увага приділялась здебільшого свинарству. І якщо вівчарство трохи розвивалось у східних республіках Союзу, а у нас — на західній Україні, то козівництво навпаки занепадало.

Лише зараз українці починають більше подорожувати світом, особливо Європою, завдяки безвізу. Там у Греції, Франції, Іспанії та Італії популярність козячих сирів та молока колосальна, хоча і має свою специфіку. Люди скуштують, їм сподобається, і починають аналогічні сири шукати у вітчизняних виробників.

Завдяки попиту на козячі сири в Україні, їх виробництво, здебільшого невеликими сироробами-ремісниками, почало стійко зростати. Однак, таке виробництво не може повністю задовільнити зростаючий попит.

Окрема справа – преміум сегмент. Покупців, що цінують не тільки смакові, а й якісні показники цього продукту, стає все більше. На кухні такі сири виробляти не вийде. Технологія виробництва потребує особливих умов і обладнання.

Ми орієнтовані саме на цей сегмент. А отже і підхід при організації власного виробництва у нас інакший. Це вже не зовсім крафтовий, інакше, ремісничий спосіб виготовлення сиру. Наш найсучасніший молокопереробний комплекс, до пуску якого залишаються лічені дні, з часом матиме змогу переробляти до 8 тон молока на добу та виробляти значну кількість сирів різної типології – від свіжих м’яких до стиглих твердих, що мають багатомісячний термін визрівання. Це абсолютно «чисте», з точки зору санітарно-гігієнічних вимог, та високотехнологічне виробництво, що має забезпечити виробництво сирів саме преміум сегменту.

Козівництво в Україні останнім часом розвивається значними темпами. І для подальшого зростання попиту на внутрішньому ринку, залишилося хіба що пояснити широкому колу потенційних покупців біологічну та харчову цінність козячого молока. Воно має злегка лужну реакцію, на відміну від коров’ячого, містить менше лактози (молочного цукру), що робить його незамінним компонентом дієтичного та дитячого харчування. Козяче молоко легше перетравлюється шлунком. Жирові кульки мають малий розмір, що дозволяє виключити навантаження на жовчний міхур, підшлункову залозу і печінку. До того ж, козяче молоко та сири не тільки корисні, але й неймовірно смачні.

Kurkul.com: Зазвичай українські виробники переймають досвід закордонних колег. Яка країна для вас є прикладом?

Олександр Романов: У цьому питанні феноменальним є досвід Франції. Країна має поголів’я кіз лише 8% від загальноєвропейського, але виробляє 30% козячого молока та молокопродуктів. Там в асортименті є дуже багата кількість видів сиру та кисломолочних продуктів. Однак, смакові уподобання французів, відрізняються від наших. Для наших гурманів значно ближчими на смак є сири, що виробляють в Італії та Іспанії. Саме звідти ми беремо технології виготовлення більшості типологій сиру. Доречі, й навчання наші технологи проходять саме там.

Kurkul.com: На вітчизняному ринку козячих сирів конкуренція велика зараз?

Олександр Романов: В даний момент все залежить від уміння працювати на ринку і знаходити свого клієнта. Наприклад, нашою продукцією зацікавились сомельє. Вони відбирають сири за цілим рядом параметрів, включаючи консистенцію, витримку, смакові якості, способи зберігання. Такі вимоги — норма для преміум-сегменту на ринку, на який ми претендуємо. Відповідно, і ціни на продукцію також високі.

Враховуючи всю технологію виробництва козячого сиру, його собівартість, інші нюанси, не може такий продукт коштувати 300 грн на полиці магазину. Бо в такому разі він виготовлений або з порушенням технології, або з неякісної сировини із додаванням різноманітних домішок. Дійсно якісний козячий сир повинен коштувати більш ніж 600-700 грн. І для покупців преміум-сегменту, які хочуть продукт із відповідними смаковими якостями, така вартість прийнятна. Ба навіть більше, вони готові за якісний сир платити і 1000 грн за кілограм. Ми виготовлятимемо виключно органічний чистий продукт, тому претендуємо на преміум- сегмент.

Як я вже казав, повна виробнича потужність нашого комплексу дозволяє переробляти 8 т молока за добу. Для дозрівання сирів є кліматичні камери загальним об’ємом 760 м. куб. Враховуючи наші можливості та заплановане нарощування обсягів виробництва, ми також зацікавлені у створенні молочного кооперативу. Бо нині працюємо лише на власній сировині. Але просто закупити молоко у дрібних виробників та зливати його в одну ємність не вийде. Ми повинні бути впевненими у якості сировини. А з кооперативом, де можна забезпечити належний контроль молока, отриманого від кожного окремого господаря, це реально. Зараз якість молока, що ми отримуємо на нашій фермі, щоденно перевіряється на власному лабораторному обладнанні та періодично відправляється на експертизу до 2-3 незалежних лабораторій. Дотримуємось вимог та рекомендацій HACCP та ДСТУ.

Особисто моє переконання, що краще робити відразу якісний товар, дотримуватися технології, бо інакше застрягнеш на сегменті мас-маркет. А там конкуренція вища, ціни нижчі, що не зовсім прийнятно для виробника.

Kurkul.com: Чи є в Україні виробники козячих сирів преміум-сегменту?

Олександр Романов: Багато хороших відгуків існує про «Святогірську козу», «Zinkу», «Першу селекційну ферму», є достойні виробники на західній Україні. Але не всі вони претендують на преміум-сегмент. Перенасиченості пропозиціями немає, та й полиці магазинів не вгинаються від українських козячих сирів.

Kurkul.com: Як саме підбираєте асортимент для українського ринку?

Олександр Романов: Ми постійно моніторимо український ринок, підбираємо оптимальну типологію сирів для українців. Бо, наприклад, французькі козячі сири більшість не сприймає. Надто специфічні органолептичні параметри. Навіть якщо поїдемо на сироварні до Франції, щоб перейняти досвід, то тільки згаємо час і кошти.

Поки що бачимо перспективу в іспанських та італійських рецептурах сирів. Але з адаптацією під український попит, зі зниженим вмістом солі. Окрім цього, ми вже засвоїли наші власні, оригінальні технології виготовлення сирів, що планується випускати під власною, зареєстрованою торговою маркою. Виробництво оригінальних кисломолочних продуктів з козячого молока, теж планується нами, але трохи пізніше. Наразі вивчаємо технології та об’єми попиту на ці продукти.

Kurkul.com: Як саме вивчаєте вподобання українців?

Олександр Романов: Шляхом експериментів. Наприклад, найближчим часом, ми запускаємо лінію виготовлення м'яких сирів. Перед тим робили малу експериментальну партію продукту, випустили на ринок та отримали дуже схвальні відгуки. Ми проаналізували, як люди коментували смак, аромат та інші параметри. Тепер справа лише за нарощуванням потужностей.

Kurkul.com: Які подальші плани?

Олександр Романов: Власна торгова марка «Лісова коза», реєстрація якої завершується, планує вийти на міжнародний ринок. Так, підприємці з Казахстану та Близького Сходу зацікавлені в оптовому постачанні наших сирів. Вони навіть готові самі забирати продукцію. Нам залишилось тільки нарощувати темпи та обсяги. Зараз плануємо випускати сири від м’яких до напівтвердих і твердих, із пліснявою та без неї, також з різними органічними рослинними смаковими добавками.

Для цього у нас є чіткий план на кожен рік, на кожну технологічну операцію. Розписані та покроково виконуються на практиці всі дії, дотримуються необхідні параметри. Тому сміливо дивимось у майбутнє.

Kurkul.com: Дякуємо за цікаву розмову!

© Марина Солонар, Kurkul.com, 2019р.

Читати повністю
29.03.2019
Чим живе Лісова Коза — інтерв’ю з Олександром Романовим

З чого почати племінне розведення кіз? Чи можна гарантувати стабільні надої без використання пасовищ? Про це та інші питання стосовно розвитку козівництва в Україні журналісти Kurkul.com говорили на заході «АгроВесна 2019» з Олександром Романовим, директором із маркетингу племінної ферми «Лісова коза».

Kurkul.com: Коли з’явилась «Лісова коза»? З чого все починалось?

Олександр Романов: Початок був закладений у 2016 році. Тоді придбали територію з приміщеннями колгоспної свиноферми. Відремонтували будівлі та зробили перебудову приміщень, згідно з технології утримання кіз.

В січні 2017 року завезли із Франції маточне поголів’я у кількості 312 голів. Безпосередньо на місці (племінне об’єднання Кабженс) разом із ветеринарами відбирали тварин. Всі відібрані нами тварини мають офіційні племінні сертифікати походження з відомостями про батьків, та навіть їх генетичні коди. Тоді ж, у 2017 році, пішли перші окоти, отримали власний молодняк. Особливу увагу приділили підбору спеціалістів – досвідчених фахівців з управління стадом та племінної справи.

Зараз наша ферма розподілена на технологічні зони. В одній утримуємо племінних козлів (12 голів) плюс ремонтних козликів. Є окреме приміщення для дійного стада. Вирощуємо молодняк в окремому корпусі, який називаємо «дитячим садочком». Чому так? Бо там живуть козенята відразу після народження і до 3 місяців. Адже після окоту ми розділяємо козу та козенят. Молодняк годують пастеризованим молоком. Козенята швидко ростуть і розвиваються. Після переходу молодняка на грубий корм переводимо їх до окремого корпусу для утримання молодняка на дорощуванні. Там вже козлики та кізочки утримуються окремо. Із них відбираємо тварин, частково на ремонт власного стада і, частково, на реалізацію нашим багаточисельним клієнтам в якості племінного молодняка.

Kurkul.com: Як ведеться племінна робота у стаді «Лісова коза»? Яку технологію утримання кіз практикуєте?

Олександр Романов: Зараз добре поставлена племінна справа — наша основна робота.

А ні в нас, а ні у фермерів, які купили наш племінний молодняк, практично немає нарікань на стан тварин. Практично всі задоволені. Все завдяки якісному, ретельно відібраному ще у Франції маточному поголів’ю та унікальній технології управління стадом, яку мабуть не практикують більш ніде в Україні.

Вперше вона була розроблена й застосована у Нідерландах та показала вражаючі результати. Вся технологія базується на семи складових. Одна з яких – це система дуже незвична для України. Якщо дуже коротко про цю систему, то ми ділимо наше маточне стадо на 3 групи, кожна з яких підібрана за своїм окремим циклом запліднення та окотів. Це дозволяє нам отримати додатковий сезон окотів. Для господарства, що спеціалізується на розведенні та продажі племінного молодняка, це дуже важливо. Для уникнення проблем близькоспорідненого схрещування чітко відслідковуємо генетичні лінії тварини та ретельно ведемо племінні реєстри.

Kurkul.com: На племінних фермах доволі жорсткий процент вибраковування тварин. Який цей показник у вас?

Олександр Романов: Зараз близько 25-30%. Це немало, але нормально для ферми, яка займається розведенням чистопородних племінних кіз. Звичайно, хотілося б цей відсоток зробити меншим. Але для племінної ферми, у цій справі потрібен дуже жорсткий, можна сказати безкомпромісний підхід. Тому, якщо бачимо, що тварина за якимись параметрами не підходить (перегули, проблемні окоти і т. д.), то вибраковуємо її. Для ремонту власного стада це не є проблемою, бо маємо достатню кількість ремонтного молодняка. Хоча деякі власники кіз з самого початку були шоковані такою технологією відбору, але зараз дуже активно купують у нас відбракованих кіз, здебільшого для малих приватних господарств, та примудряються повернути їх до більш-менш нормального циклу окотів і лактацій. Велика ж ферма не має змоги займатися кожною окремою козою.

Kurkul.com: Яку маєте кормову базу?

Олександр Романов: Випасне утримання кіз ми не використовуємо. Годуємо кіз якісним сіном та гранульованим кормом. На власному кормовиробництві ми виготовляємо концентровані гранульовані корми для кожної окремої вікової та продуктивної групи. Вивчаємо можливість введення до раціону тварин нових корисних добавок, запропонованих нашими закордонними партнерами з Нідерландів та Франції.

Для власного кормовиробництва ми закуповуємо всі компоненти тільки у перевірених виробників та готуємо комбікорми згідно з фаховими рекомендаціями годівлі кіз і козенят.

Найболючіше питання — сіно. Не дивлячись на наявність пропозицій, його якість в більшості випадків не відповідає бажаному. Отже, шукати якісне сіно доводиться по всій Україні. Минулого року його купували у Рівненській області — за 800 км від нас.

Зараз завдяки участі у різних конференціях та виставках, ми знайшли постачальників сіна люцерни із Черкаської області. Тепер, щоб зробити об’єми закупівель більш цікавими для постачальника, ми плануємо об’єднатися разом з іншими фермерами та зробити велике замовлення на цей рік. Сіно будуть вирощувати під наші потреби, враховуючи всі побажання відносно якості та поживної цінності. Це прекрасно, що ми, виробники, починаємо об'єднуватись і спільно вирішувати проблеми.

Kurkul.com: Власного земельного банку у вас немає?

Олександр Романов: На жаль, навіть немає власних пасовищ. Хоча останній фактор дозволив на виробництві виключити гельмінтози. Бо пасовища — головне джерело зараження гельмінтами.

Також відсутність випасу дозволяє підтримувати стабільність органолептичних показників молока. Бо ті, хто утримували кіз у власних господарствах, знають, що достатньо тварині з’їсти 1-2 рослини з гострим запахом чи смаком, як відразу погіршиться смак і запах молока. Воно у нас без специфічного козячого запаху. Навіть сири. Часто люди куштують «молочку» та не можуть повірити, що вона від кіз.

Kurkul.com: Які плани стосовно розвитку господарства на найближчий час?

Олександр Романов: В майбутньому плануємо нарощування стада до 3000 голів. При цьому збільшуватимемо його поступово, відповідно до вимог ринку племінних тварин і обсягів переробки та збуту молочної продукції.

Окрім розведення племінного молодняка та виробництва сиру, займаємось виробництвом та реалізацією кормів для кіз та дуже цінного органічного добрива – високоякісного компосту для збагачення родючості ґрунту. Завдяки своєму складу, особливим попитом він користується в садівництві та овочівництві. Доречі, цей продукт, завдяки застосованій технології переробки, є абсолютно безпечним, оскільки вона знищує шкідливі мікроорганізми, шкідників та насіння бур’яну. Можна сказати, що таким чином ми захоплюємо ринок в ширину, у різних напрямках.

Ще один приклад, який стосується виробництва якісних кормів для кіз. На днях у нас були клієнти з Індії, які шукали в Україні якісні корми для кіз, що відповідають ряду вимог. Підхід, який ми застосовуємо при їх виробництві, їх цілком задовольнив. В результаті, ми отримали пропозицію щодо поставок нашого корму на еспорт.

Якщо потужності кормовиробництва «Лісової кози» зараз у декілька разів перевищують її потреби, то чому не експортувати? Тим більше, маємо перевірених постачальників сировини - зернових, мікроелементів та вітамінів.

Стосовно племінного молодняка, то для нас найцікавіші ті покупці, які закуповують племінне поголів’я для створення або ремонту власного стада та його розширення. Маємо на увазі оптових покупців тварин. Для них ми маємо спеціальні умови продажів.

Kurkul.com: Коли плануєте вийти на самоокупність, прибутковість?

Олександр Романов: Для традиційної ферми, що займається розведенням кіз, стандартний період самоокупності складає 5-7 років. Для нас ці рамки не підходять. «Лісова коза» дотримується іншої філософії, не женеться за прибутковістю, шкодячи якості чи здоров’ю тварин. Окрім реалізації племінних тварин та виробництва сиру, бачимо потенціал ще в декількох напрямках, які неодмінно будемо розвивати.

Kurkul.com: Є плани просуватися в сегменті органічного виробництва?

Олександр Романов: Звісно, ми рухаємось у цьому напрямку. Тут немає дрібниць. В органічному виробництві все починається із сировини. У нашому випадку з кормів. Ми повинні бути впевненими у якості зерна. Навіть більше, воно повинно бути сертифіковане, як органічне. Також ми відходимо від використання антибіотиків в лікуванні тварин. Плануємо перехід на використання пробіотиків. Маємо надзвичайно жорстку систему біологічної безпеки ферми, що зміцнює успішність профілактичних заходів для запобігання захворюванням тварин. Набагато вигідніше вжити превентивних заходів та уникнути захворювань, ніж потім лікувати тварин.

Зараз прагнемо пройти сертифікацію на відповідність за трьома напрямками: молоко корми та компост. Зараз мало хто може сказати, що виробляє органічний компост. «Лісова коза» постійно вкладає кошти в цей напрямок. Вважаємо його перспективним, бо є постійний попит від садівників, городників. Люди так і кажуть: «Дайте нам якісний компост без насіння бур'янів, гельмінтів, залишків антибіотиків та інших шкідливих речовин, і ми заберемо його у будь-якій кількості». Ми зацікавлені у збільшенні прибутковості господарства, а значить, і у виробництві компосту також.

Kurkul.com: Які у вас є запити до державних органів, чого не вистачає для розвитку галузі тваринництва?

Олександр Романов: Запитань до державних органів багато. Але запитання, на які ми зараз навряд-чи отримаємо конструктивну відповідь, не мають сенсу. Краще, якщо вони одразу будуть підкріплені конкретними пропозиціями з нашого боку. Готуємо.

Останні півроку спостерігаємо зростання інтересу до цього сегменту тваринницької галузі. З нами, як з одним з лідерів українського козівництва, починають налагоджувати контакти торгово-промислова палата, місцеві та центральні державні органи.

Поділюся планами. За ініціативи Торгово-промислової палати, та за підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку, наприкінці травня у Кропивницькому відбудеться конференція з розвитку козівництва та створення кооперативних відносин в цій галузі. Заплановано й відвідини нашої ферми учасниками конференції. Головне в цій справі — налаштувати діалог між виробниками та державою, заручитись підтримкою.

Kurkul.com: Тобто в галузі повинні з’явитися лобісти, які будуть просувати козівництво?

Олександр Романов: Я впевнений, що такі люди будуть. Але, потрібно, щоб не тільки скотарству, свинарству та птахівництву приділялась увага на рівні держави. Козівництво – це цілком окремий напрямок, який має свою неповторну специфіку. Тому у козівництво не можна так просто взяти і перенести всі технології утримання свиней чи ВРХ.

Беріть приклад з Європи, куди ми так прагнемо. Там козівництво давно має державну підтримку та міцно зайняло свою нішу у тваринництві, поряд з іншими його напрямками.

А в Україні зараз склалась така ситуація, коли фермер наодинці зі своїми козами «на помацки» шукає корми, ринки збуту, племінне поголів’я, досвідченого ветеринара, бідкається на непорозуміння з державними органами та окремими чиновниками.

Тому чим швидше держава знайде з ними спільну мову, тим менше питань та непорозумінь буде між фермерами-козівниками та чиновниками.

Продовження інтерв’ю стосовно сироваріння та пошуків ринку збуту готової продукції читайте в наступному матеріалі.

© Марина Солонар, Kurkul.com, 2019р.

Читати повністю
15.12.2018

Журнал «Козоводство и Овцеводство» - в гостях у фермы «Лісова коза»

Раннее, солнечное утро. Сегодня, запланированнаяуже неделю назад поездка на ферму «Лісова Коза», наконец состоится. Быстро занимаем места в автомобиле и в путь! За разговорами, два десятка километров дороги промелькнули незаметно. И вот уже над полями еще не убранной кукурузы, показались красные крыши фермы, уютно раположившейся на краю леса. Еще двести метров тенистой каштановой аллеи и мы у ворот, где нас встречает Сергей Грыгир – руководитель ООО «Лісова Коза», основатель фермы, большой любитель коз и активный сторонник развития козоводства, как отрасли.

Я был на этой ферме чуть больше полугода назад и, первое, что бросается в глаза – это перемены, которые произошли на ферме за это время. Разительно большие и качественные. На ферме кипит работа – козочки требуют постоянного ухода. Наблюдая за персоналом, отмечаю ту деловитость и четкость действий, которая присуща людям, хорошо знающим и любящим свою работу.

Сергей ведет нас по территории, приглашает зайти в помещения, показывает действительно прекрасные условия, в которых содержатся животные, с гордостью демонстрирует доильный зал и склады, доверху заполненные свежим, отборным сеном. «Чтобы оправдать надежды фермера, козы должны хорошо питаться, быть здоровыми, содержаться в комфортных и безопасных условиях. Тогда и они отблагодарят хозяина хорошим приплодом и высокими удоями - говорит Сергей - Это основные векторы, которые мы избрали начиная бизнес, которым следуем сейчас и которые уже не раз оправдали себя на практике».

Мы попросили Сергея рассказать о том, как зародился и развивался бизнес, какие этапы пройдены и какие планы еще предстоит осуществить. И, самое главное - каким ему видится будущее фермы?

До недавнего времени, у наших соотечественников отношение к козе было если не негативным то, мягко говоря, безразличным. Поистине волшебные достоинстваее молока и молочных продуктов были недооценены.

Но мир меняется. В настоящее время, появляется все больше людей, которые задумываются над тем, что они употребляют в пищу и чем кормят своих детей, чтобы быть здоровыми. Ведь состояние нашего здоровья напрямую зависит о того, как мы мыслим, насколько любим себя и окружающий мир и, конечно же, чем и как мы питаемся. Мало того - качественное и здоровое питание, уже стало модным трендом!

Коза – это прекрасное животное, которое являясь истиным партнером человека, дает ему лучшее чем располагает – молоко. С каждым днем, все больше и больше, мы узнаем о его истиной пользе. Все больше об этом говорят и пишут. Общение-же с этим прекрасным животным, а особенно с маленькими козлятами, приносит массу удовольствия и положительных эмоций.

В подавляющем большинстве развитых стран мира, само государство уделяет козоводству огромное внимание, уравняв его в правах и возможностях с другими направлениями в животноводстве, оказывая ему всяческую поддерку, обеспечивает предоставление льгот и государственных инвестиций. Пример этому – уровень развития козоводства в США, Великобритании, Франции, Нидерландах, Канаде, да и многих других странах.

С надеждами и верой в будущее, в 2015 году нами было принято решение о создании на территории старой колхозной фермы в с.Подлесное, что на Кировоградщине, новой, современной и высокотехнологичной козьей фермы. Задумывая проект, мы имели достаточно примеров воплощения идей такого уровня за рубежом.

Летом 2016 года мы уже начали приводить в порядок территорию и строения. В первую очередь завозились корма – ведь благополучие животных, начинается именно с корма. Паралельно создавали условия для размещения животных в одном из трёх существующих помещений. Был выбран вариант группового содержания коз на глубокой подстилке с организацией кормового стола и бесперебойной подачи воды. Большое внимание уделили вопросам климата на ферме. Ведь надлежащие климатические условия для животных – один из базовых сегментов в решении задачи по созданию здорового стада. Такие показатели как влажность и температура потребовали от нас самого серьезного подхода при организации вентиляции и отопления на ферме.

Было ли трудно? Да, Было очень трудно, особенно когда наступила осень. Погодные условия, далеко не всегда были благоприятными. Сказывались нехватка людей, недостаток опыта и множество других проблем, возникающих одна за другой.

Но, несмотря на эти трудности, мы заселили на ферму наших первых животных в средине января 2017 года. Представьте, прямо в канун праздника Василя и Меланки, я выехал встречать животных прибывших из Франции, а праздничную ночь с 13 на 14 января, я провел сопровождая машину с козочками из Западной Украины к нам на ферму.

С прибытием животных, ферма моментально изменилась. Она ожила! Уже паралельно, мы заканчивали работы по организации помещений для содержания животных, монтажу доильного зала и создания условий для работы обслуживающего персонала.

Заранее выбирая породу коз, мы остановили свой выбор на альпийской породе - животных с прекрасными показателями продуктивности и хорошим иммунитетом. Мне эти животные понравились сразу. Во-первых потому, что они очень красивые (смеется). Уже первое знакомство с этой породой в Интернет, а потом и непосредственный ее осмотр на фермах у заводчиков, определили симпатию к внешним данным этой породы козочек. Во вторых, в практике стран, где козоводство развито очень высоко, а фермеры, занятые в этой сфере, накопили огромный опыт, заметно преобладают две породы молочных коз – это заанейская и альпийская. Животные этих пород, отлично чувствуют себя в условиях любой фермы, считаются одним из самых высокоудойных и хорошо приспосабливающихся к различным технологиям содержания. В третьих, молоко от альпийских козочек, по своему составу, очень хорошо подходит для производства сыра. А это было и остается приоритетной целью нашего бизнеса.

В разведении коз альпийской породы, очень сильно преуспели французы. Поэтому выбор был остановлен на их селекции. Наши животные были отобраны у лучших заводчиков Франции. Французские альпийцы нас не разочаровали и, по прошествии времени, мы не один раз убеждались в правильности своего выбора.

К моему немалому удивлению, хотя мы и расположены приблизительно на одной широте, зима в той части Франции, где мы отбирали своих козочек, очень сильно отличается от нашей. Там тепло и практически никогда не бывает снега и морозов. Приехав к нам, козочки впервые увидели снег. Весь их вид выражал недоумение и интерес, а в глазах читался немой вопрос «C'est quoi?»(Что это?Фр.). Ну конечно, на французском - смеется Сергей – ведь они самые настоящие француженки! Удивительно, но не смотря на такую разницу климатических условиях, все они хорошо прошли период адаптации к новым условиям. Думаю, немаловажную роль в этом сыграло отношение к животным нашего обслуживающего персонала.

Обращаться с ними нужно очень деликатно, совсем как с людьми. На козочек ни в коем случае нельзя кричать - могут обидеться. Вся робота с животными должна быть построена на дружбе, уважении и даже любви к ним. Это очень чувствительные животные со своеобразным, но хорошо развитым интеллектом.

А если вы пронаблюдаете, как общение с ними влияет на людей, думаю вы будете немало и приятно удивлены. Мне, как руководителю и человеку неравнодушному, особо приятно наблюдать процесс изменения персонала фермы при общении с этими замечательными животными.

Работая на ферме, люди,в большинстве своем, явно меняются к лучшему. У них в жизни появляется смысл, они больше общаются. Они улыбаются. Да и как можно оставаться равнодушным, когда козлята, привыкнув, бегают за тобой, как за «мамкой», виснут на тебе, пытаются обниматься и даже целоваться, совсем как человеческие дети.

Управляют фермой два Анатолия. Анатолий Владимирович - руководитель хозяйства, который ради этого проекта переехал с семьёй из Одесской области. Он любит животных и любит людей. Поэтому, у него отлично получается ладить с животными и одновременно управлять людьми, процессами и фермой в целом. Анатолий Федорович - ветеринарный доктор. Большую часть своей жизни он провел работая на этой ферме. На его-же глазах эту ферму разрушили, во времена развала колхоза. А сейчас, он снова участвует в ее восстановлении.Он ожил, помолодел!

Согласно принятых норм, помещение для размещения «детского сада» – козлят до шести месяцев, это отдельно стоящее здание, что максимально обеспечивает меры биологической безопасности находящихся там животных. Предусмотрено помещение, где козочки «подростки» готовятся к вступлению во взрослую жизнь – процессу оплодотворения.

Помещения для молодняка, оборудованы автоматическими поилками, кормовым столом, возможностью своевременной и быстрой смены подстилки. Молодняк имеет комфортабельные выгульные площадки, где предусмотрены солнечные и теневые зоны и предоставлена достаточная площадь для их активного моциона, который крайне необходим. Без нормально организованного активного двигательного режима, малыши не смогут хорошо развиваться, что потом скажется не только на их эктерьере, но и на на продуктивности будущих маток, а также индексе здоровья стада в целом.

Теперь у нас есть возможность соблюдать принцип «пусто-занято» и проводить все предусмотренные регламентом работы, как с животными, так и с помещением (вычистка, мойка, обеззараживание и т.д.), не стесняя животных и не подвергая их стрессу. Тем самым, мы обеспечиваем меры безопасности на каждом этапе их жизни (рождение – откорм – доращивание – оплодотворение – окот – лактация).

При работе с молодняком, особое внимание уделено правильному выпаиванию и своевременному переводу козлят на грубый и концентрированный корм. Это необходимо, поскольку именно на этом этапе, у животного формируется система пищеварения и развития молочных желез. Корм и правильно выбранная технология кормления – это очень важные моменты. Если в наших условиях, при полном отсутствии пастбища, мы не можем обеспечить свободный выпас, то мы обязаны предоставить им на кормовом столе полный рацион питания, в нужном количестве и качестве.

Над вопросами кормления, у нас работает целая команда специалистов. Рацион составляется для каждого периода жизни продуктивного животного (молодняк, подростки, сухостой, лактация). Большую помощь в этой работе нам оказывают специалисты компании «ТорМикс».

Основными направлениями нашего сотрудничества являются: молодняк, кормление, менеджмент, ветеринария, получение молока и воспроизводство дойного стада. Неожиданно для меня, одним из самых сложных вопросов, стало обеспечение фермы качественным сеном люцерны. Сена нужно много. Часто, поиски и встречные предложения не дают желаемых результатов. Поставщики могут срывать уже оплаченные поставки, не соблюдать оговоренные количества, а то и просто отгружать прелое, некачественное сено. Создается впечатление, что им все равно, какому риску они подвергают благополучие стада породистых и, прямо скажем, очень недешевых животных.

В этом году, нам всё же удалось найти надежного поставщика в Ровенской области. Это хозяйство находится в шестистах километрах от нашей фермы. Представляете, во что обходится логистика? Но, для обеспечения фермы кормом, это стало выходом, который мог и не найтись. Прямо скажем, что ситуация с сеном для ферм такого масштаба как наша, тем более не имеющих своего пастбища и пахотной земли для выращивания корма – в Украине катастрофическая.

На ферме, мы уделяем большое внимание плану ветеринарно-профилактических мероприятий. Для меня очевидно, что лечить животных очень затратно. Рентабельность фермы при низком индексе здоровья стада может падать катастрофически. Убежден, что экономить на здоровье животных и, особенно, на профилактических мероприятиях ни в коем случае нельзя. Поэтому, мы развиваем сотрудничество с ветеринарными лабораториями и поставщиками качественных ветеринарных препаратов.

Прежде чем строить планы и делать выводы о продуктивных качествах каждого отдельного животного, мы сначала как следует кормим его, создаем хорошие условия содержания и, таким образом, даем возможность максимально проявиться его природным качествам и силе иммунитета. И только с самыми сильными животными работают ветеринары, делая основной акцент на профилактике.

Лучше упредить заболеваемость, чем бороться с последствиями. На ферме регулярно ведется работа по ветеринарному уходу за животными. Выполняется подрезка копыт, своевременная вакцинация, мониторинг возможности возникновения основных заболеваний, дегельментизация и т.д. Все эти мероприятия дают нам возможность поддерживать отличный уровень здоровья как основного стада, так и молодняка.

Большое внимание мы уделяем племенному делу. Без хорошо поставленной племенной работы, не удастся сохранить качественные показатели продуктивного стада. Для этого, совместно с Украинской Ассоциацией Племенных Коз, членами которой мы стали в этом году, нами был детально продуман план племенной работы в хозяйстве. Он, в частности, предусматривает четкую структуризацию товарного и племенного поголовья, профессиональную экспертную оценку каждой группы, индивидуальный анализ продуктивности по лактирующему поголовью, выравнивание стада по показателям продуктивности и племенному потенциалу.

Мы ведем строгий племенной учет товарного и племенного поголовья и проводим регулярный мониторинг продуктивности, плодовитости, привесов и конверсии корма. Это наиболее общие направления, которые, на самом деле, требуют больших временных затрат, человеческих и финансовых ресурсов. Поскольку, племенная работа на ферме является ядром еще одного важнейшего направления нашей деятельности – выращивания и продажи племенного молодняка, обладающего высокими качествами, полученными от элитных предков, большое значение мы придаем анализу племенного потенциала животных, планированию слекционно-племенной деятельности на ферме, схемам разведения, подбора пар, вычленению племенного ядра из имеющегося поголовья.

Особого внимания, в этом плане, заслуживают работы по искусственному осеменению, предусматривающие строжайший контроль производителей используемого генетического материала. В более отдаленной перспективе, мы имеем еще более амбициозные планы – создание собственного банка качественного генетического материала, получаемого от собственных элитных производителей. Хорошо поставленная племенная работа позволит сохранить отличные данные породы собственных высокопродуктивных животных, а также даст возможность потенциальным покупателям, без опасений использовать высококачественный молодняк, для ремонта и развития собственного стада. Ведь продавая, мы снабжаем каждое животное официальными документами, подтверждающим его происхождение и несущие подробные данные не только о нем самом, но и о его предках и потомках.

Животные, имеющие племенной статус, заносятся в Племенной Реестр Ассоциации и будут контролироваться намного тщательнее, чем представители товарного поголовья. Это очень ценный генетический фонд для любого заводчика.

Параллельно с работой на ферме особое внимание уделено переработке молока и производству сыра. Сегодня, полным ходом ведутся ремонтные работы здания, в котором очень скоро разместится производственный цех. Оборудование для переработки будет монтироваться в несколько этапов по мере роста количества молока и реализации продукции. Чтобы получать высококачественный продукт, такими-же качественными должны быть технологии и оборудование, которое их обеспечивает. Именно этому мы уделяем основное внимание, создавая производственную цепочку.

С самого начала, мы обеспечили доение и последующее сберегание молока, смонтировав на ферме доильный зал и охладители фирмы «Milkline» - известного европейского производителя качественного молочного оборудования. Проект сыродельного цеха предусмотрел всё – от оборудования для приема молока и самой современной технологической линии производствасыров, до камер созревания с контролем микроклимата, без которых качественный сыр просто не получится.

Мы спроектировали цех таким образом, что кроме соблюдения условий стерильности производства и обеспечения правил гигиены обслуживающим персоналом, у каждого посетителя интересующегося процессом производства сыра, будет возможность пронаблюдать за ним, находясь за специальной прозрачной перегородкой. Ну и конечно всем будет предложена дегустация. Как без этого? Есть планы создания собственной торговой сети.

А для проведения обучающих семинаров для сыроделов, на базе производства, предусмотренна хорошо оборудованная аудитория, способная вместить большое количество слушателей. Кстати, ее вместимость и оснащение, вполне позволяют проводить мероприятия всеукраинского масштаба, не только для сыроделов, но и практические конференции любой тематики для фермеров-козоводов.

Очень важным в процессе обеспечения жизнедеятельности фермы, мы считаем вопрос подбора и повышения квалификации персонала. Базово, нам удалось подобрать персонал на месте. Как я уже говорил, нам очень повезло с ветеринаром, ранее работавшим на этой ферме, до развала колхозов. К нам потянулись и другие специалисты-животноводы, которые немалую часть своей жизни посвятили труду на ферме. Мы очень ценим их труд и большой вклад в развитие фермы и, со своей стороны, стараемся создать им максимально комфортные условия для работы и отдыха.

В ответ на нашу заботу о них, мы видим искреннее желание делать свою работу как можно лучше. Мы очень довольны климатом, который создался в нашем коллективе. Козоводство стало для меня частью жизни, а создание этой фермы, любимым делом. Причем, не только для меня, но и для людей, которые рядом со мной работают, строят, радуются успехам и переживают неудачи. Этот путь был выбран нами сознательно. Он не легкий, но в тоже время интересный. А для того, чтобы сделать его успешным, важно не только мечтать, но и действовать, ставить цели и идти к ним, вопреки трудностям – говорит Сергей.

От автора: Покидая ферму и ее гостеприимных хозяев, ознакомившись с планами и стратегиями руководителей, мы утвердились в мысли о том, что все они, очень хорошо видят цель своего труда и знают как ее достичь. Целеустремленность, способностьставить амбициозные, но вместе с тем выполнимые задачи, интерес и трудолюбие людей, с которыми мы познакомились, не оставляют места сомнению в том, что все вместе, они непременно смогут сделать эту ферму одной из лучших, и не только в Украине. Пообщавшись с Сергеем, стало очевидным, что слова «Козоводство для меня стало образом жизни» - это не просто лозунг, а осознанная готовность посвятить себя любимому делу. Успеха вам, ребята!

Читати повністю